Анастасія Гаспарян: «Я б хотіла змінити концепцію роботи Молодіжного парламенту»

Мініатюрна і амбіційна – за кілька останніх років Анастасія встигла зробити собі ім’я в Борисполі. Дівчину знають ті містяни, які відвідують масові заходи, бо вона – в.о. голови Молодіжного парламенту. Розпитала дівчину про плани, цензуру ідей і вплив громадського життя на сім’ю.

ДОСЬЄ:

Вік — 26 років.

Освіта — вища, диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» НПУ ім. М.П. Драгоманова

Чим займається — в. о. голови Молодіжного парламенту, помічник депутата міської ради, активіст об’єднання «Самопоміч», переможець міського конкурсу «Молода людина року — 2017» у номінації «Молода ініціатива».

Життєве кредо — «Не стримуй добра, коли рука твоя в силах зробити його»

Найбільші заходи, що організувала — збір допомоги в дитбудинок у Циблях, благодійний забіг «Біжи зі мною», благодійний розпродаж «Garage sale», благодійний захід «Світ для тебе» до Дня людей з інвалідністю.

— Анастасіє, ви активістка з дитинства?

— Так. Коли на новорічні свята у дитсадку всі вдягалися сніжинками, я була королевою балу. Не можу сказати, що сиділа на останній парті та чекала, коли можна буде йти додому, бо після занять були гуртки, спортивні секції… У старших класах була головою учнівського самоврядування Щасливського НВК. Далі — студентське самоврядування в університеті.

— Вас можна побачити і на сесіях міськради та на всіх заходах міста. Де знаходите час?

— Вдячна своєму начальнику і сім’ї за підтримку. Коли мене запитують, о котрій можна зателефонувати, відповідаю: «Будь-коли». Люблю, коли мій день зайнятий, коли зранку встаю з розумінням, що мене чекають.

— У 2016-му ви балотувалися на голову МП, але програли Юрію Панчуку, набравши 6 голосів проти 13. Чи не пов’язана теперішня ваша активність з бажанням показати, що голосувати варто було за вас?

— Я тоді лізла у воду не спитавши броду. Більше двох років була в декретній відпустці і «з корабля на бал» прийшла на вибори голови МП. Уявляла: може скластися так, враховуючи досвід студентського життя. Але місто — більше, ніж університет. Озираючись назад, скажу, не була готова до цієї посади. Тоді знала, якщо мене не оберуть, все одно буду працювати. Я ідейна людина. Роблю не задля того, щоб мене обрали. Загадуючи бажання на новорічні свята, прошу можливості допомагати іншим.

— Будете висувати свою кандидатуру на вибори МП?

— Думаю, так. Вибори мали б відбутися, бо близько двох місяців тому Юрій Панчук склав повноваження. Та всім було не до цього: новорічні свята і «Міс Бориспіль». Зараз я виконую обов’язки голови МП. Якщо матиму альтернативу, яка переважить, скористаюся нею. Але якщо не здобуду перемоги на виборах, в парламенті більше не працюватиму.

— Ви мешкаєте в с. Чубинське. Чому співпрацюєте з Борисполем, а не з районним самоврядуванням?

— Я помічник депутата міськради Євгена Боженко. Він мене сюди привів. Мені подобається Бориспіль, тут багато друзів і родичів, тож не вважаю місто чужим. Бориспіль представляю на різних заходах, форумах, конференціях.

— Виникала думка організувати парламент для ініціативної молоді в районі?

— Такої ідеї не було. Якщо кудись і виходити, то на Київ. До речі, отримувала кілька пропозицій займатися організацією заходів в столиці. Але я ще не готова. Треба напрацювати «фішечки» тут.

— Ви підлегла депутата на основному місці роботи. Чи є поблажки від шефа?

— Він мій друг. Погодилася на співпрацю, бо його знаю і маю можливість вільного графіку роботи. Є певний обсяг, який маю виконати, маю змогу займатися і громадською роботою.

— Плануєте сісти в депутатське крісло?

— Маю підозру, що мене ще не оберуть (сміється). Тривалий час ходжу на сесії, бо маючи справу з документами, повинна знати, як і за що голосували депутати. Є  список питань, за якими варто слідкувати. Це частина моєї роботи. Дивлячись на все, мені було б страшнувато йти на вибори. Я емоційна людина. Вірю, що все має бути чесно. А коли розумію, що воно не так, намагаюся не дивитися в той бік. Якби завтра вибори, я ще довго б думала, чи варто спробувати.

— Чи не відтісняє робота родинне життя?

— Мій чоловік на багатьох заходах зі мною. Коли був День людей з інвалідністю, він зустрічав людей, яким треба була допомога в пересуванні, переносив продукти. Якщо він бачить, що не потрібен на заході, пише СМС: «Я піду, ось там посиджу».

Він не громадський активіст. Реагує на все як мужчина, який заробляє гроші. Якось намагався довести, що мені не треба «розпилятися» на те, що не приносить заробітку. Я змогла довести, що для мене це важливо. Відтоді подібних розмов не виникало. Він, коли затримуюся в офісі, заїде або мене забрати, або поїсти привезе. Знає, який у мене захід, тому просити піти за компанію доводиться рідко.

— Оцініть роботу МП за 12-бальною шкалою.

— Поставлю максимальну кількість балів, бо МП працює, наскільки може. Але мені здається, теперішній склад трохи втомився...

— Коли головою парламенту була Вікторія Шевц, він гримів. Після все почало стихати.  У чому причина?

— У Вікторії була потужна команда. Не скажу, що робота МП на той час залежала лише від команди, тому що Віка Шевц — крута в усіх сенсах. Вона стала тим керівником, за яким люди йшли, вірили й залишалися задоволені. Після її каденції все трохи забулося, стало неробоче. Не можу сказати, що причина конкретно в людях, які очолюють структуру. Часом вони вагаються між заробітком і активним життям. Не можна ж засудити когось, коли він обирає діяльність, яка приносить гроші.

— Чи співпрацює парламент з Вікторією нині?

— Ні. Поки йдемо різними шляхами. Не знаю, що сталося, та колись чула фрази: «Давайте з Вікою не будемо співпрацювати». Може, посварилася з кимось, коли склала повноваження.

Однак бачу, як працює її команда — ГО «Труба», як до них ставляться в Київській ОДА – з повагою. І це заслужено. Вона мені імпонує як менеджер, як організатор, як керівник. Якщо мені доведеться керувати МП, звернуся до неї за порадами, поцікавлюся, як змогла так організувати роботу.

 

— Сьогодні молодіжне самоврядування ефективне?

— Так. Зараз із молоді все починається і буде продовжуватися. На жаль, у нашому місті з цим глухо. Зранку молодь, переважно, виїжджає до Києва і повертається ввечері. Є комплекс недостолиці. Часто чую: «А от у Києві!» Але ж ми не в Києві. У нас інші масштаби. Хочу піднімати місто за допомогою молоді. Вважаю це на 100 % перспективним.

— Може, в Борисполі, як ви сказали «глухо», бо МП генерує ідеї, а фінансовий бік залежить від міськради й депутатського корпусу?

— Ясна річ, якби МП мав більшу фінансову підтримку, це було б мотивацією для людей приєднатися до нас. На жаль, виконком і міська рада не завжди мають можливість профінансувати мої проекти і заходи. Буває, спонсори, до яких звертаюся, відмовляють, ігнорують. Але знаходяться й ті, хто підтримує.

Я б хотіла змінити концепцію роботи МП. Вважаю, що в цю справу мають входити не тільки заходи, а й співпраця з виконкомом, дещо політичні питання. Я б хотіла, щоб члени МП брали участь у житті міста не тільки на свята, а й на «серйозних» засіданнях. Щоб їх чули, а вони мали право голосу.

 Можливо, зараз я щось роблю не так як в.о. голови МП, бо не знаю конкретно своїх прав. Хочу залучати більше нових людей до діяльності парламенту, бажаючі є, вони долучаться після виборів нового голови МП.

— Міська рада цензорує заходи: ідеї, сценарії?

— Ідеї не змінювали жодного разу. Хіба що радили і допомагали.

— Де бачите себе через 10 років?

— Хочу багато дітей. Прагнула б мати громадську організацію.

Ольга Кацан,

 фото з особистого архіву А. Гаспарян