Перейти до основного вмісту

Шановні екскурсанти цієї сторінки!

Рада вітати вас в авторському куточку. Сподіваюся, перегорнувши стрічку публікацій, ви знайдете бодай одну, яка припаде вам до душі.
Кожного дня ми свідомо чи ні створюємо чернетку історії. Будь-який вчинок – чи то безглуздий, чи то величний – вартий фіксації в хроніці буденності. Однак є такі, що не зітруться історією.
За всіляким відрізком часу (нехай це буде рік, день або ж кілька хвилин) приходять зміни. Чи помічаємо їх?
Ясна річ,  за ними завжди стоїть звичайна небайдужість: до захоплення, до життя, до країни, в якій живемо.
Про що це блог? Це можливість поглянути "незамиленим" оком на візаві, які своїми маленькими вчинками перевертають догори дригом своє, а може, і ваше, шановні читачі, життя. Лише роззирніться: це пересічні бориспільці, які не припиняють мріяти і діяти. А їх думки, ідеї, запал змінюють життя, а отже і місто, в якому живемо, й історію.
Це не рейтинг найуспішніших чи найвпливовіших! Це зібрані на світанку моєї журналістської діяльності оповіді про звичайних людей, які часто-густо стоять з нами візаві й приховують за завісою скромності щось незвичайне й вжливе водночас.
Якщо бодай одна розповідь, яку прочитаєте, надихне і змусить зробити хоча б один маленький крок назустріч мрії чи змінам в житті, це буде найкращим визнання моїх журналістських пошуків.
Щиро, автор блогу –
Ольга Кацан

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

По життю у вишиванці

«Кожен хрестик на вишиванці несе в собі величезний масив інформації», – впевнена  майстриня Оксана Лисенко.  Для неї такий одяг – незмінний атрибут буття, код свого роду. Можливо, через це жінка з трепетом і сльозами в очах розповідає про свої вишиванки.   «Здається, що з любов’ю до вишиванок я народилася. Гостро відчула це, коли ми в 1987 році переїхали з Рівненщини на Київщину. У школі був захід, на який   треба святково прибратися, а вишиванки тоді в мене не було. Попросила бабусю виготовити, бо в мене ж свято. Вона її потягом передала. У вишиванці в класі я була одна, діти неоднозначно зреагували, ніби я якась не така. На сватання чоловіку в Яготинському районі подарувала сорочку. Для нього такий подарунок був шоком, хоча тоді вже люди почали прокидатися від такого незнання, недотримання традицій. Чоловік, до речі, спершу стидався вдягати вишиванку, ховав її під піджак. А після Помаранчевої Революції нас запросили на свято. І він мені каже, що приїде піс...

Лікування у Вайбері – нині це реальність, або Медицина по-новому

Сьогодні я йду на прийом до сімейного лікаря. Віртуальний. З початком карантину до бориспільських сімейних амбулаторій без поважних причин – зась. Проте пацієнт і лікар на зв’язку постійно – різноманітні девайси це дозволяють зробити. Спілкувати з лікарем можна із чашкою кави в руках. Арзи Бекірова (так звати мою сімейну лікарку) запевняє, що телефонувати їй можу щодня з восьмої до восьмої, писати – цілодобово, а йти на особистий прийом лише, якщо виявиться, що потребую додаткової консультації. А шкода! Прогулюватися до амбулаторії принаймні приємно: з моменту її відкриття (влітку 2018) переконалася, що це не той заклад, стіни якого просочені дискомфортом і навіюють депресивні думки, а сучасна будівля, де тобі, до того ж, усміхаються (уявляєте, таке буває!). Тут стильна рецепція у світло-зелених кольорах, просторі коридори і веселі малюнки на стінах – мапа світу з мешканцями різних материків: квіточки, коали, кораблики (всього й не перерахуєш) і багато яскравих кольорів. ...

Анастасія Гаспарян: «Я б хотіла змінити концепцію роботи Молодіжного парламенту»

Мініатюрна і амбіційна – за кілька останніх років Анастасія встигла зробити собі ім’я в Борисполі. Дівчину знають ті містяни, які відвідують масові заходи, бо вона – в.о. голови Молодіжного парламенту. Розпитала дівчину про плани, цензуру ідей і вплив громадського життя на сім’ю. ДОСЬЄ: Вік  — 26 років. Освіта  — вища, диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» НПУ ім. М.П. Драгоманова Чим займається  — в. о. голови Молодіжного парламенту, помічник депутата міської ради, активіст об’єднання «Самопоміч», переможець міського конкурсу «Молода людина року — 2017» у номінації «Молода ініціатива». Життєве кредо  — «Не стримуй добра, коли рука твоя в силах зробити його» Найбільші заходи, що організувала — збір допомоги в дитбудинок у Циблях, благодійний забіг «Біжи зі мною», благодійний розпродаж «Garage sale», благодійний захід «Світ для тебе» до Дня людей з інвалідністю....