Перейти до основного вмісту

Весна в теплиці

Пані Світлана чи не найбільше любить примулки
Мешканка Борисполя Світлана Бєсогонова уже який рік поспіль не чекає, поки весна витрусить із свого кошика тепло: ця романтично-квітуча пора року оселилася у жінки на постійне місце проживання близько шести років тому.
У звичайній, на перший погляд, теплиці, яку, зайшовши всередину, можна порівняти хіба з оранжереями ботанічного саду, вона знайшла чудовий прихисток, чаруючи красою навіть у найлютіші морози. Хто зна, а може, пані Світлана і є тією жінкою-весною, адже з-під її рук, мов від дотику чарівної палички, розквітають тюльпани, крокуси, примули, гортензії, хризантеми, петунії, сальвії, маргаритки…

  Цієї зими сонячного настрою надавав справжній килим із зозулиних черевичків. Охороняють цей райський куточок двоє песиків, яких Світлана принесла додому з базару — шкода було. Саме ці кудлаті товариші провели журналіста «Вістей» у теплицю, щоправда, їм до квітів не можна: господарі непокояться, що тваринки пошкодять красу в горщиках.
На запитання, звідки у Світлани Іванівни навички вирощування квітів, жінка відповідає так: «Було б бажання, навчитися завжди можна. Я, коли переїхала сюди близько тридцяти років тому з Півдня, не знала навіть, як огірки вирощувати, а зараз вирощую». Окрім того, займається продажем штучних квітів і створює справжні солодко-квітучі шедеври: букети з цукерок, які, загорнені у гофропапір, стають, мов дві краплі води, схожі на справжні квіти. Такі витвори фантазії мають вигляд, мов незмінні атрибути чарівниці-весни, — кошики з щастям і радістю. А саме ці почуття здатні дарувати свято кожного дня.

Ольга Кацан, фото автора









Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

По життю у вишиванці

«Кожен хрестик на вишиванці несе в собі величезний масив інформації», – впевнена  майстриня Оксана Лисенко.  Для неї такий одяг – незмінний атрибут буття, код свого роду. Можливо, через це жінка з трепетом і сльозами в очах розповідає про свої вишиванки.   «Здається, що з любов’ю до вишиванок я народилася. Гостро відчула це, коли ми в 1987 році переїхали з Рівненщини на Київщину. У школі був захід, на який   треба святково прибратися, а вишиванки тоді в мене не було. Попросила бабусю виготовити, бо в мене ж свято. Вона її потягом передала. У вишиванці в класі я була одна, діти неоднозначно зреагували, ніби я якась не така. На сватання чоловіку в Яготинському районі подарувала сорочку. Для нього такий подарунок був шоком, хоча тоді вже люди почали прокидатися від такого незнання, недотримання традицій. Чоловік, до речі, спершу стидався вдягати вишиванку, ховав її під піджак. А після Помаранчевої Революції нас запросили на свято. І він мені каже, що приїде піс...

Вікторія Манолє: «Вистава не може бути зіграна, як учора…»

Вікторію Манолє знають в Борисполі і як організатора міських заходів. А режисура шоу «Міс Бориспіль», якою займалася Вікторія, змусила висловлювати захват багатьох гостей міста і до сьогодні. Про власні ідеї, якими просякнуті вистави співрозмовниці, погляд на розвиток культурного життя міста, відображення політики в театрі та 2 прем’єри від дитячої театральної студії — в нашій розмові. Вікторія Манолє Початок режисерської діяльності. В дитинстві з молодшою сестрою шукала розважальні моменти. Ми розігрували казки, влаштовували театралізовані ігри, в школі організовувала свята тощо. Вступила в Херсонське училище культури. Пощастило з педагогом, вона закінчила Щукінське училище і була просто закохана в театр. Грала в студтеатрі, коли закінчила училище намагалася вступити до університету. З першої спроби на бюджет не потрапила. Ретельно готувалася, склала ЗНО, і вступила до університету культури і мистецтв вдруге – виправдала надії всіх педагогів. Проходила практику в театрі ім...

Анастасія Гаспарян: «Я б хотіла змінити концепцію роботи Молодіжного парламенту»

Мініатюрна і амбіційна – за кілька останніх років Анастасія встигла зробити собі ім’я в Борисполі. Дівчину знають ті містяни, які відвідують масові заходи, бо вона – в.о. голови Молодіжного парламенту. Розпитала дівчину про плани, цензуру ідей і вплив громадського життя на сім’ю. ДОСЬЄ: Вік  — 26 років. Освіта  — вища, диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» НПУ ім. М.П. Драгоманова Чим займається  — в. о. голови Молодіжного парламенту, помічник депутата міської ради, активіст об’єднання «Самопоміч», переможець міського конкурсу «Молода людина року — 2017» у номінації «Молода ініціатива». Життєве кредо  — «Не стримуй добра, коли рука твоя в силах зробити його» Найбільші заходи, що організувала — збір допомоги в дитбудинок у Циблях, благодійний забіг «Біжи зі мною», благодійний розпродаж «Garage sale», благодійний захід «Світ для тебе» до Дня людей з інвалідністю....