Інтелектуал Максим Шматков про вершини ЗНО та віллу в Іспанії

Максим Шматков готувався до ЗНО, коли відпочивав від комп’ютера. Якщо на 200 балів з улюбленої біології ставку робив, то 190+ з інших трьох предметів списує на удачу. Як вдалося розбудити гуманітарну складову для найголовнішого іспиту року, чому відмовився їхати на міжнародну олімпіаду і куди витратить стипендію Президента – люб'язно розповів.

Максимум – досяжний

«В ніч перед тим, як опублікували результати ЗНО, не міг заснути взагалі, якось задрімав, а коли о четвертій ранку остаточно прокинувся і зрозумів, що не спатиму, зайшов у мережу. Однокласники вже обговорюють свої бали, а я дивуюся: хіба вже є результати? Зайшов прямо з ґаджета на «Моє ЗНО»: українська – 197 балів, математика – 195, хімія – аналогічно, біологія – 200. Думаю: о, нормально!», — розповідає Максим, підкреслюючи: до біології не готувався взагалі, бо всі сили пішли на олімпіаду, в порівнянні з нею питання ЗНО – горішки, які лузалися на «один, два».  Та й взагалі в молодшій школі юнаку думалося, що на фінішній прямій вчитися буде надскладно, виявилося навпаки. Важкими видалися тільки підготовки до олімпіад.

Попри те, що Максим у місті людина популярна, тримається скромно. Отримавши грамоту з рук секретаря РНБО Олександра Турчинова за перемогу у всеукраїнському конкурсі-захисті МАН та статус найінтелектуальнішого випускника року, зіркову хворобу не підхопив. Максим жартома, а іноді зніяковіло розповідає про свої досягнення, іронізуючи: до всього прийшов у перервах між своїм найбільшим захопленням — комп’ютером.

«Показати клас» на ЗНО допомогла відповідальність і правильна самооцінка: жодних репетиторів, готувався самостійно. Найбільше «налягав» на українську, бо вважає себе гуманітарієм лише на один відсоток, за математику особливо не переймався, адже вона не зіграє ролі для вступу – потрібна лише для атестата. Цікавіше вийшло з хімією: необхідність складати тест із неї усвідомив у квітні, а готуватися почав аж коли склав ЗНО з біології. Спробував свої сили в онлайн-тесті, набрав 180 балів. Здалося мало, тож виявивши прогалини в органічній хімії (з неорганічною все було чудово) взявся переглядати відеоуроки на YouTube – результат незаперечний.

На запитання «Чи прогнозував 200 з біології?» відповідає так: «Думав, це досяжно, але сумнівався у одному питанні з періодизацією. Виявилося, виконав його правильно.  Для порівняння хлопець, який поїхав на міжнародний етап набрав 198 балів. Батьки, ясна річ, були на сьомому небі від щастя, зраділи і в школі, адже максимум, окрім мене, ще ніхто з бориспільських олімпіадників не набирав».

Мрія – вілла в Іспанії

Максим зізнається: вступатиме до КНУ ім. Т. Шевченка на біофак, розглядатиме й варіант ІВТ (вищі технології). На заувагу про освіту за кордоном відповідає категоричним «ні», хоча батьки констатували, що вітчизняна освіта може бути безперспективною.

Бачить себе винятково в біології. Якщо в дитинстві мріялося бути космонавтом або піти у сферу математики, після того, як у сьомому класі вчитель біології Лідія Нагаєва назвала його майбутнім ботаніком, біологія полонила Максимове життя. До масштабних проривів випускнику не звикати – він був саме тим бориспільським дебютантом, який із першої спроби «взяв» першість на «республіці», протягом чотирьох років тримався у перших лавах і на Всеукраїнському етапі олімпіади з біології, і на конкурсі-захисті МАН з екології. Тож, коли збирали документи для подання на місцеву премію ім. Чубинського, приніс цілий стос. Про перемогу дізнався з газети, відреагував спокійно. На питання, куди витратить премію, сміється: «Я ще стипендію Президента, яку отримав у 9-му класі, не витратив. Глобальних планів не маю». До речі, в цьому році Максим теж отримуватиме президентську грошову виплату, по 2600 грн протягом дев’яти місяців.

Про роботу за кордоном теж не думав, хоча мріє про віллу в Іспанії. Побував у багатьох країнах. Найбільше полюбилися Франція, Болгарія, Хорватія й Туреччина. Сміється: «болгарська мова дуже схожа з українською, вживаєш якесь слово, але воно, як виявляється, має у них геть інше значення. І думай собі, що сказав по-болгарськи».

А от їхати на міжнародний етап олімпіади з біології в Іран відмовився, як зазначив: перегорів. Батько вмовляв, мама і викладач дали право вибору, хоча, як здалося Максиму, Лідія Михайлівна трохи засмутилася, що він відмовився від шансу, однак на стосунки із вчителькою це не вплинуло, зазначає випускник.

А от поїздки у табори, які надають як призи за перемоги, хлопець ігнорує. Каже: спершу не їздив, бо не хотів, а зараз впевнений, що табори стоять на межі дитинства, а він вважає себе дорослим.

Головний кумир – сестра

Максим Шматков – золотий медаліст. Каже, триматися на плаву не складно, якщо в тебе є почуття відповідальності. Впевнений: вчитися 9 років важливо, далі більшу роль відіграє самоосвіта.  І хоч хоумскулери нині «в законі», максим каже, що у школу не ходити не міг би: тут друзі та веселощі. Не подобається хіба лише система освіти, коли треба вчити все під ряд: «Якби була профілізація, то була б інша справа!».

На прохання пригадати найкумедніший випадок шкільного життя, Максим розповідає: «В перший навчальний день у 5-му класі обирали старосту. До цього я вчився у іншій школі і був старостою там, дуже хотів продовжити жити у цьому статусі й підняв руку. А за мене ніхто не проголосував, навіть колишні однокласники. Почувався ображеним: як це я не староста? А зараз думаю: як добре, що мене тоді не вибрали (сміється)!»

Хлопець не оминає соцмережі, «зависає» у «ВКонтакті» й «Телеграмі». Кепкує: «Коли стає нудно, я читаю. Нещодавно захотілося прочитати щось художнє. Грав у «Відьмака» на компі, тож вирішив перечитати серію книг, які лягли в основу гри. Там йдеться про мутанта з вигаданого всесвіту, десь часів середньовіччя. Класні книжки! Це єдині, які читав не через силу, а тому що «тягло». Ще в цьому списку «Тореадори з Васюківки». Шкільну програму читав лише для оцінки. А от з творів української літератури зачепили «Мартин Боруля», «Кайдашева сім’я», «Я (Романтика)». Ну й меми з української літератури у соцмережах. Як без них?».

Максим має свій канал на YouTube, його просуванням не переймається, час від часу завантажує туди відеопроходження ігор, є там і один трейлер-пародія. 

На моду теж особливо не зважає, тому часу на пошуки випускного костюму багато не витрачав: купив перший, який гарно сів.

Останнє літо дитинства планує провести у колі друзів, аби «відірватися» й запам’ятати найкращі моменти в стосунках. Планує поїхати відпочити закордон з сім’єю, розповідає, що найбільше в таких подорожах любить дорогу і може годинами споглядати пейзажі крізь вікно.

Зараз Максим готує промову, яку виголосить під час загальноміського свята «Випускник» на стадіоні «Колос». Зізнається дякуватиме вчителям, батькам, друзям, та найбільше Лідії Михайлівні Нагаєвій: «Вона — одна з найкращих і найпрофесійніших вчителів не просто в гімназії, а й в Борисполі. Їй щастить з дітьми, та найбільше дітям щастить з нею», — впевнений Максим.

Хлопець готовий до глобальних наукових відкриттів, сміється, що руки в нього тремтять лише, коли під час практичного завдання на олімпіадах препарує тварин.

Кумирів не має, але хоче рівнятися на молодшу сестру: «Вона особлива. Якби я був схожим на неї, досяг би більшого. Не братимусь на справу, якщо вона не «пече», а вона відповідальніше, робить все, що треба, без жодних «я не хочу». Батьки пишаються нами обома. Мама називає мене супер-сином».